Регіональний форум «Спадщина незалежності. Житомирщина» став однією з ключових подій у культурному житті області, яка засвідчила: проєкт, що розпочинався як пілотний у 2025 році, сьогодні впевнено переходить у статус сталого, системного та стратегічного інструменту розвитку територій.
Це вже не просто ініціатива — це вибудувана платформа співпраці між громадами, владою, науковцями та експертами, де культура стає не лише сферою збереження, а повноцінним ресурсом розвитку, туризму й економіки регіону.
Пам’ять як основа
Форум розпочався із хвилини мовчання за загиблими захисниками і захисницями України. Цей момент задав глибокий зміст усьому заходу: можливість говорити про спадщину сьогодні є результатом щоденної боротьби за незалежність.
Вітальні слова: акценти і сенси
З вітальним словом виступила Тетяна Руденька — начальник управління культури та туризму Житомирської облдержадміністрації. У своєму виступі вона підкреслила, що проєкт «Спадщина незалежності. Житомирщина» — це насамперед про громади та їхню унікальність, про здатність не лише зберігати історію, а й переосмислювати її, створюючи сучасний культурний продукт.
У 2025 році до проєкту долучилися Гришковецька, Романівська, Попільнянська, Коростенська, Андрушівська, Овруцька, Малинська, Народицька, Звягельська та Червоненська громади.
У 2026 році коло учасників розширилося: Житомирська міська, Любарська, Станишівська, Тетерівська, Волицька, Бердичівська, Ружинська, Олевська, Коростенська, Райгородоцька та Вільшанська громади.
Форум також об’єднав представників державних інституцій, професійних асоціацій та закладів вищої освіти. Важливим кроком стало підписання меморандумів про співпрацю з університетами Житомира — як основи для поєднання науки, освіти і практики.
Із вітальними словами також виступили заступниця голови Житомирської обласної військової адміністрації Наталія Арендарчук та ректор Поліського національного університету Олександр Ковальчук.
Експертна панель: стратегія розвитку
Перша частина форуму була присвячена виступам експертів, які окреслили сучасні підходи до розвитку культури та туризму.
Тарас Лозинський, перший заступник голови Державного агентства розвитку туризму України, презентував тему «Відновлення і розвиток. Пріоритети роботи у 2026 році», акцентуючи увагу на державній політиці у сфері туризму.
Олена Казьміна, президентка Асоціації в’їзних туроператорів України, у виступі «Співпраця туроператорів і громад: як бути взаємовигідними» розкрила механізми партнерства між громадами та бізнесом.
Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів, представила тему «Від пам’ятки до маршруту: як територія стає досвідом», зосередившись на створенні туристичних продуктів.
Ірина Сірук говорила про «Рекреаційний потенціал лісів зеленої зони Житомира у формуванні туристичних маршрутів», підкреслюючи значення екологічного туризму.
Таїса Чернишова у темі «Роль туризму в залученні приватного капіталу в розвиток громади» акцентувала економічний аспект культурних ініціатив.
Рожко Олександр представив тему «ГІС, ліси і туризм: практичні кейси розвитку територій», демонструючи можливості сучасних технологій.
Роман Зінкевич розкрив тему «Економіка зеленої зони: процеси, техніка, матеріали».
Федір Марков презентував «Курси з ландшафтного дизайну» як освітній інструмент розвитку.
Григорій Хмельницький поділився досвідом у темі «Коростишівський парк: як громада створює простір, що приваблює, об’єднує і розвиває».
Конкретний результат: охорона спадщини
Важливою частиною форуму стала передача громадам охоронних дощок — офіційних знаків державного захисту об’єктів культурної спадщини.
Серед них:
замок у Звягелі,
будинок-садиба Терещенка у Червоному,
палац в Андрушівці,
городище №3 літописного Іскоростеня,
костьол Святої Варвари у Бердичеві.
Цей крок символізує перехід від обговорень до конкретних дій і відповідальності.
Презентації громад: практичний досвід
Друга частина форуму була присвячена презентаціям громад — учасників проєкту 2026 року.
Коростенська громада, яка продовжує участь у проєкті другий рік поспіль, представила досвід розвитку Городища №3 як культурно-пізнавального простору. Доповідачкою виступила Ірина Пасічник-Прокопенко.
Житомирська міська громада була представлена двома виступами: Ольга Бронштейн із темою «Збереження минулого та відтворення майбутнього» та Олена Бабушко з темою про келії єзуїтського монастиря.
Райгородоцьку громаду представила Катерина Сачок із темою про збереження спадщини та розвиток туризму.
Тетяна Катанаха розповіла про історико-культурну спадщину Любарської громади.
Наталія Білан презентувала підхід Станишівської громади у темі «Минуле, що формує майбутнє».
Анатолій Горобчук представив Бердичів через призму кляштору Босих Кармелітів як туристичного магніту.
Руслан Костюмінський окреслив культурну спадщину Ружинської громади.
Анна Вжесінська розповіла про пам’ятки національного значення Олевщини.
Софія Кирилюк презентувала унікальну природно-культурну локацію — урочище «Виспа» у Вільшанській громаді.
Завершила блок Марія Томашевська з виступом «Житомирщина, яка дивує», окресливши бачення сучасного культурного образу регіону.
Значення проєкту
Форум чітко показав: «Спадщина незалежності. Житомирщина» — це вже не експеримент, а стратегія.
Це про:
- системну роботу з культурною спадщиною,
- активну роль громад,
- перетворення культури на економічний ресурс,
- об’єднання різних секторів навколо спільної мети,
- відповідальність за збереження і розвиток.
Висновок
Регіональний форум став не лише майданчиком для обміну досвідом, а точкою формування нової культурної політики Житомирщини.
Це історія про те, як спадщина перестає бути лише пам’яттю — і стає інструментом майбутнього.
