Для кожного українця лютий — це не лише останній місяць зими, а час, який нерозривно асоціюється з ім’ям Лесі Українки. Саме в ці дні ми з особливим трепетом згадуємо нашу «Дочку Прометея», чиє слово сьогодні звучить актуальніше, ніж будь-коли.
В Кінотеатрі імені Івана Франка ми мали честь доторкнутися до справжньої магії — відбувся творчий вечір «Голос Лесиної душі» та показ музичного фільму «Соловейковий спів».
Стрічка режисера Валерія Георгіяна та продюсерки Ірини Навоєвої — це не просто кіно, а глибока мистецька присвята до 155-річчя від дня народження поетеси. 12 чуттєвих романсів на вірші Лесі Українки у виконанні сопрано Галини Довбиш створили атмосферу, де класика стає сучасною, а біль перетворюється на незламну силу.
Проєкт реалізовано в межах українсько-польської ініціативи «Я хочу крізь сльози сміятись», що вкотре доводить: українська культура не має кордонів і здатна об’єднувати народи навколо спільних цінностей.
Дякуємо всім, хто долучився до створення та організації цієї події:
• Житомирському обласному центру народної творчості та туризму;
• Житомирській обласній Спілці поляків України;
• Житомирському фаховому коледжу культури і мистецтв ім. Івана Огієнка;
• Колективу Кінотеатру імені Івана Франка.
«Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки…» — ці рядки Лесі Українки сьогодні втілюються у нашому мистецтві, яке живе, бореться і перемагає.
Дякуємо глядачам за щирі емоції. Разом ми бережемо нашу спадщину! 




