Є події, після яких у залі довго тримається тиша. Не тому, що не хочеться говорити, а тому, що слово здається надто слабким поруч із тим, що відчуваєш. Саме такою тишею завершилася вистава «МАМИ́», яка 9 грудня прозвучала у Житомирі як молитва, як сповідь і як глибокий жест шани до Матерів наших Героїв.
За ініціативи начальниці Управління культури та туризму Житомирської ОВА Тетяни Руденької, у співпраці з Житомирською обласною військовою адміністрацією та партнерами, до нашого міста завітав Рівненський академічний український музично-драматичний театр. Він привіз не просто виставу — він привіз голос. Голос, який сьогодні має чути вся країна.
Цей голос народився зі слів Марії Матіос — чесних, глибоких, болючих і водночас світлих. Слів, які торкаються найпотаємнішого і відкривають те, що зазвичай бережуть у тиші мами, які втратили синів. І цього дня їхній біль, їхня гідність і їхня любов вплелися у виставу так природно, що сцена і глядацька зала з’єдналися в одну спільну історію.
Спеціально для матерів загиблих Захисників з усіх громад області був організований благодійний показ «МАМИ́». Дві години без антракту актори проживали на сцені сотні материнських історій — історій про очікування, про страх, про незгасну любов і про те невидиме ниття між серцем матері та сином, яке не рветься навіть після смерті. Кожна мама сиділа у залі зі своїм болем, але впродовж вистави цей біль ставав спільним. І в цьому була особлива сила.
У фойє театру тихо і проникливо говорила виставкова інсталяція — портрети Героїв, особисті речі, деталі їхнього життя, що тепер стали символами пам’яті. Фахівці Житомирського обласного центру народної творчості та туризму створили простір, де серце не могло залишитися байдужим. Це був простір присутності, де кожна річ промовляла за тих, кого вже немає поруч.
Після вистави відбулася щира зустріч матерів із Марією Матіос. Це була розмова без пафосу, без зайвих слів — розмова очей, дотиків, тиші, у якій народжується взаєморозуміння. Кожна мама знайшла у цій зустрічі свій опертяний момент, відчула, що її біль почутий і розділений.
Реалізація цього проєкту стала можливою завдяки спільній роботі багатьох людей і структур: Рівненського академічного українського музично-драматичного театру та його керівника Володимира Петріва, Житомирської обласної військової адміністрації, Управління культури та туризму Житомирської ОВА, Житомирської обласної ради, Відділу ветеранської політики, фахівців Житомирського обласного центру народної творчості та туризму та Житомирського академічного драмтеатру ім. І. Кочерги. Це була не просто організація заходу — це була спільна справа серця.
Вистава «МАМИ́» у Житомирі стала подією, яка не закінчується після завершення аплодисментів. Вона залишила слід у кожному, хто був присутній. Вона дала можливість вшанувати Матерів, які втратили найдорожче, і вголос сказати те, що так важливо: ми поруч, ми пам’ятаємо, ми вдячні.
Пам’ять про Героїв живе не лише в датах чи списках — вона живе в тих, хто любив їх найбільше. І вона житиме, доки ми разом бережемо цю пам’ять, підтримуємо одне одного і з гідністю будуємо те майбутнє, за яке вони віддали свої життя.
