У Житомирі, в Обласній бібліотеці для дітей та юнацтва Житомирської обласної ради, відбувся VII Бібліотечний форум, який став потужним майданчиком для професійного діалогу бібліотекарів, письменників, педагогів, психологів, представників громадського сектору та державних інституцій.
Захід відбувся за підтримки Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації та об’єднав понад сотню учасників у змішаному форматі (онлайн та офлайн), які шукали відповіді на головні виклики сучасності: як бібліотека може допомагати людині залишатися сильною, мислячою, чуйною і свідомою.
ДИТИНОЦЕНТРИЗМ — ОСНОВА ГУМАННОГО СВІТУ
У секції «Дитиноцентризм» говорили про бібліотеку як безпечний простір, де дитина може розвиватися, пізнавати світ і відчувати себе прийнятою.
Письменники Світлана Штатська (Гресь), Віктор Васильчук, Світлана Соболевська наголошували, що сучасна дитяча література має не лише розважати, а й підтримувати, формувати емпатію, вчити долати страх і тривогу.
Про практичні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами розповіла Алла Шовтюк, директорка КУ «Другий інклюзивно-ресурсний центр» Житомирської міської ради. Її виступ «Діти з ООП у сучасному освітньому та культурному просторі: виклики сьогодення» став нагадуванням, що інклюзія — не про формальні рішення, а про створення умов, у яких кожна дитина відчуває себе частиною спільноти.
ЛЮДИНОЦЕНТРИЗМ І МОВНА ПОЛІТИКА: БІБЛІОТЕКА ЯК СИЛА ЄДНОСТІ
Секція «Людиноцентризм», модераторкою якої стала Олена Степанюк, об’єднала теми психологічного добробуту, мовної стійкості, партнерства та міжгалузевої взаємодії.
Значну увагу було приділено питанням мовної політики та законодавчого забезпечення розвитку української мови.
Головний спеціаліст Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації Олена Іщук виступила з ґрунтовною доповіддю, присвяченою чинному законодавству у сфері державної мовної політики та ролі бібліотек у його реалізації.
У виступі «Слово діє! Як бібліотеки формують мовне майбутнє України» вона окреслила стратегічне значення бібліотек у процесі відновлення мовної ідентичності українців і посилення культурної безпеки держави. Зокрема, наголосила, що сьогодні саме бібліотеки — це не лише центри знань, а й платформи мовного розвитку громад, де формується повага до українського слова, відбувається комунікація між поколіннями та народжується нова мовна культура.
Олена Іщук зазначила, що реалізація державної мовної політики передбачає активну участь бібліотек у проведенні інформаційно-просвітницьких кампаній, створенні мовних клубів, читань українських авторів, інтерактивних заходів для молоді та співпраці з освітніми закладами. Такі ініціативи дозволяють не лише популяризувати українську мову, а й розвивати мовну компетентність громадян у повсякденному житті.
У своїй промові доповідачка звернула увагу на важливість партнерства бібліотек із закладами освіти, громадськими організаціями, культурними центрами, а також на необхідність посилення присутності української мови в цифровому середовищі.
Вона також відзначила, що бібліотеки Житомирщини вже демонструють успішні приклади реалізації мовної політики — через проведення розмовних клубів, поетичних марафонів, мовних фестивалів, проєктів на підтримку україномовного книговидання та підготовку волонтерів-мовних наставників.
Завершуючи виступ, Олена Іщук наголосила, що мовна робота бібліотек — це не кампанія, а системна щоденна діяльність, яка формує мислення, світогляд і культурну сталість нації.
Важливим аспектом стала тема збереження ментального здоров’я в умовах війни, яку розкрила Олена Вакульчук, психолог Головного управління ДСНС у Житомирській області.
Її доповідь стала практичним орієнтиром для бібліотекарів, які щодня взаємодіють із відвідувачами, що переживають стрес, втрати чи емоційне виснаження.
Серед інших спікерів — Наталя Рудницька (Андрушівська громада), Анна Твардовська (Житомирський фаховий коледж культури і мистецтв ім. І. Огієнка), Леся Лось, Єлизавета Бончужна, Андрій Пащенко. Їхні виступи підкреслили: сучасна бібліотека — це платформа співпраці, освіти, волонтерства й психологічної підтримки, де кожен відвідувач — не просто читач, а партнер у спільній справі розвитку громади.
ВЕТЕРАНОЦЕНТРИЗМ — ПАМ’ЯТЬ І СИЛА СЛОВА
Секція «Ветераноцентризм» стала простором осмислення досвіду війни через літературу й культуру.
Письменник і ветеран Григорій Цимбалюк у виступі на тему «Висвітлення війни в художніх творах» наголосив, що художнє слово має силу не лише фіксувати події, а й лікувати людські душі. Воно допомагає переосмислити досвід війни, зберегти пам’ять про героїв і дати голос тим, хто пройшов через найтяжчі випробування.
Автор підкреслив, що література сьогодні виконує важливу місію — бути документом часу й інструментом відновлення, адже кожна історія, розказана правдиво, підтримує тих, хто бореться, і тих, хто чекає.
Ольга Бортнікова та Ольга Номерчук поділилися власним досвідом творчості, що допомагає зберегти гідність і людяність навіть у найтемніші часи. Їхні історії стали прикладом того, як література може бути терапією для воїнів і суспільства загалом.
БІБЛІОТЕКА — ПРОСТІР ЛЮДИНИ
VII Бібліотечний форум на Житомирщині вкотре довів: бібліотека — це не просто сховище книжок. Це живий організм громади, де поєднуються культура, мова, психологічна підтримка, інклюзія й пам’ять.
Питання мовної політики, ментального здоров’я, роботи з дітьми з особливими потребами та підтримки ветеранів — не епізоди, а стрижневі напрями, що формують гуманітарну стратегію сучасної України.
І саме бібліотеки залишаються тим простором, де слово лікує, знання зміцнює, а спільнота — підтримує.
