Упродовж серпня Житомирщиною крокував обласний культурний проєкт «Спадщина Незалежності. Житомирщина — 2026», засновником якого є Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації.
Це був не просто цикл заходів та екскурсій. Це була подорож історією нашого краю — через давні городища, храми, палаци та садиби, парки й музеї, пам’ятні місця українського державотворення та історії людей, які залишили свій слід у минулому Житомирщини.
Кожна громада відкривала свою неповторну сторінку цієї великої історії.
Житомир став майданчиком для розмови про культурну спадщину та туристичний потенціал обласного центру, збереження його історичного середовища та пошук нових можливостей для популяризації міста.
Бердичівська громада вкотре нагадала про унікальну історичну та духовну спадщину міста, одним із символів якої залишається комплекс монастиря кармелітів босих.
Коростенська громада представила надзвичайно глибокий археологічний пласт нашого краю — пам’ятки давнього Коростеня, поселення та курганні могильники, що є свідченнями багатовікової історії Полісся.
У Любарській громаді увагу було зосереджено на унікальній архітектурній спадщині, зокрема пам’ятці національного значення — садибі в Новій Чорториї, її історії, сучасному стані та необхідності збереження.
Ружинська громада відкривала історію Верхівні та садиби Ганських — місця, нерозривно пов’язаного з постатями Евеліни Ганської та Оноре де Бальзака. Водночас значну увагу приділили сучасному стану маєтку та необхідності проведення реставраційних і протиаварійних робіт.
У Райгородоцькій громаді знайомилися з однією з архітектурних перлин краю — віллою Мечислава Мазаракі в Райгородку, її історією та значенням для культурної спадщини громади.
Маршрут Станишівською громадою поєднав кілька важливих сторінок минулого. У Кодні учасники вшанували пам’ять учасників Коліївщини та відвідали музей історії села. У Ліщині знайомилися із садибним будинком, історичним храмовим комплексом та іншими об’єктами культурної спадщини.
Продовженням маршруту стала Волицька громада. В Івниці учасники ознайомилися з історичним парком, пов’язаним із родиною де Шодуарів, а у Старій Котельні — з костелом Святого Антонія Падуанського та городищем літописного міста Котельнича.
Особливою сторінкою проєкту став Олевськ, де відзначили 85-ту річницю проголошення Олевської республіки та створення українського збройного формування «Поліська Січ».Учасники вшанували пам’ять Захисників України, відвідали місця, пов’язані з діяльністю Тараса Бульби-Боровця та «Поліської Січі», й ще раз осмислили Олевську республіку як важливу сторінку боротьби українців за власну державність.
Вільшанська громада представила багату історико-культурну спадщину та туристичний потенціал своїх населених пунктів. Учасники ознайомилися з історичними пам’ятками, музейними об’єктами, старовинними млинами, храмом, Трощанським парком та урочищем Виспа, а також із постатями видатних уродженців громади. Окремою складовою стало представлення нових в’їзних знаків як сучасних символів локальної ідентичності.
Поряд із багатством культурної спадщини проєкт ще раз актуалізував низку проблемних питань.Частина історичних будівель та об’єктів потребує проведення ремонтно-реставраційних і протиаварійних робіт, належного утримання та постійного догляду. Важливими залишаються питання впорядкування територій довкола пам’яток, збереження автентичних елементів, належного обліку та документування об’єктів культурної спадщини.
Не менш важливим є пошук можливостей для залучення фінансування, виготовлення необхідної науково-проєктної документації, залучення кваліфікованих фахівців-реставраторів, а також створення умов, за яких пам’ятки не лише зберігатимуться, а й повноцінно працюватимуть як культурні, освітні та туристичні об’єкти.
Окремої уваги потребує збереження історичних кладовищ Житомирщини.Історичні кладовища та некрополі є невід’ємною частиною культурного ландшафту наших громад. Це не просто місця поховань — це важливі джерела інформації про людей, родини та спільноти, які формували історію краю.
Необхідно приділяти належну увагу благоустрою історичних кладовищ, очищенню їхніх територій від чагарників та самосійної рослинності, збереженню старовинних надгробків, хрестів і меморіальних знаків, фіксації та дослідженню поховань.
Водночас усі роботи на таких територіях мають здійснюватися відповідально та делікатно, з повагою до поховань і з максимальним збереженням автентичних елементів.
«Спадщина Незалежності» вкотре показала: історія Житомирщини живе не лише в архівах і підручниках. Вона поруч із нами — у старих будівлях і храмах, парках та городищах, музеях і некрополях, у родинній пам’яті та історіях наших міст і сіл.Зберігати цю спадщину — означає зберігати нашу пам’ять. Досліджувати її — краще розуміти, ким ми є. А передавати її наступним поколінням — утверджувати українську ідентичність та нашу Незалежність.
Дякуємо територіальним громадам, науковцям, краєзнавцям, музейникам, працівникам культури, представникам органів місцевого самоврядування та всім, хто долучився до реалізації проєкту.
Спадщина об’єднує покоління.
Спадщина формує нашу ідентичність.
Спадщина Незалежності — це історія, яку ми зберігаємо разом.
