27 серпня у Житомирі відбувся круглий стіл «Іван Франко: слово, думка, нація», присвячений 170-річчю від дня народження Івана Франка.
Захід об’єднав представників освіти, науки, культури, журналістики та громадського сектору навколо розмови про Франка як про інтелектуала, чиї ідеї не залишилися в минулому, а продовжують працювати й сьогодні.
Круглий стіл став простором для сучасного прочитання постаті Івана Франка — не лише як класика української літератури, а як мислителя, публіциста, філософа, громадського діяча та одного з творців модерної української національної ідеї.
Франко, який говорить із сучасністю
Під час зустрічі говорили про питання, які залишаються актуальними для України й сьогодні: як формується нація, яку роль відіграють мова, освіта та культура у становленні суспільства, якою має бути відповідальність журналістики, як співвідносяться віра, філософія та суспільне життя.
Окремо порушували питання популяризації української культури у світі та значення іноземних мов як інструменту культурної дипломатії.
Таким чином, розмова про Франка вийшла далеко за межі літературознавства. Йшлося про Україну як цілісний культурний і політичний простір та про відповідальність кожного покоління за її майбутнє.
Шість доповідей — шість оптик
Програма круглого столу об’єднала шість доповідей, кожна з яких відкривала окремий аспект спадщини Івана Франка.
Валерія Корнійчук, психологиня напрямку підтримки ветеранів та членів їхніх родин Благодійного фонду «Рокада», волонтерка, громадська діячка, пластунка, дослідниця-аматорка історії Житомирщини, представила тему «Націєтворчий вплив Івана Франка у вихованні та продовження його справи боротьби за національні ідеали у справах його дітей».
Наталя Ярошинська, викладачка вищої категорії Житомирського музичного фахового коледжу імені В. С. Косенка, звернулася до теми «Іван Франко в інтелектуальних тандемах із видатними жінками своєї епохи».
Оксана Горпинич, філологиня, координаторка Центру «Вікно в Америку», директорка громадської організації «ГО ТАЙМ», регіональна координаторка мережі Хабів цифрової освіти Житомирської області, громадська діячка, випускниця програми професійного обміну International Visitor Leadership Program (IVLP) Державного департаменту США, представила тему «Ivan Franko and the Power of the English Language» — про те, як англійська мова допомагає світові відкривати українську культуру.
Надія Яблонська, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри журналістики та філософських студій Державного університету «Житомирська політехніка», членкиня Національної спілки журналістів України, говорила про Франка-журналіста, редактора та видавця у доповіді «Іван Франко – журналіст, редактор, видавець: спадщина та сучасні виклики медіапростору».
Віктор Канчу́ра, науковець, краєзнавець, бібліограф Житомирської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, представив тему «Іван Франко і релігія: між вірою, філософією та суспільством».
Завершив програму Геннадій Махорін, історик і краєзнавець, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних наук Поліського національного університету, автор понад 80 книг і брошур, серед яких п’ять фундаментальних монографій. Його доповідь була присвячена темі «Іван Франко – об’єднувач України».
Різні погляди — спільна думка
Шість доповідей — це шість різних оптик: психологічна, педагогічна, філологічна, журналістська, культурологічна та історична.
Водночас усі вони сходилися в одному: Іван Франко — це значно більше, ніж сторінка в історії української літератури.
Це людина, яка мислила категоріями нації, культури, освіти, свободи та відповідальності. Його цікавило не лише те, якою є Україна, а й те, якою вона може і має стати.
Саме ця здатність мислити майбутнім робить Франка особливо важливим для сучасного українського суспільства.