«Зберегти, щоб БУТИ»
Особливе значення у збереженні культурної спадщини мають люди.
Пам’ятка може бути внесена до реєстру, мати охоронний статус і значну історичну цінність, однак її майбутнє значною мірою залежить від того, наскільки відповідально до неї ставляться сьогодні.
Саме тому слова «Зберегти, щоб БУТИ» особливо точно передають головну ідею роботи зі спадщиною.
Збереження культурного надбання неможливе лише зусиллями держави чи органів місцевого самоврядування. Це спільна відповідальність влади, громад, фахівців, науковців, музейників, активістів та кожного, хто небайдужий до історії свого краю.
Це щоденна робота — підтримувати пам’ятки, досліджувати їхню історію, привертати увагу до проблем збереження, знаходити можливості для відновлення та створювати умови, за яких культурна спадщина стає частиною сучасного життя громади.
Спадщина — це відповідальність перед майбутнім
Любарщина демонструє, наскільки багатою та різноманітною є культурна спадщина Житомирщини.
Її архітектурні пам’ятки, сакральні споруди, археологічні об’єкти, історичні локації та туристичні маршрути — це не лише свідчення минулого. Це ресурс для розвитку громади, формування локальної ідентичності, культурного туризму та міжпоколіннєвого діалогу.
Саме тому проєкт «Спадщина Незалежності. Житомирщина — 2026» — це не лише про пам’ятки.
Це про людей, які їх бережуть.
Про громади, які відкривають власну історію.
Про відповідальність за культурне надбання, яке ми отримали від попередніх поколінь.
І зрештою — про те, що ми залишимо після себе.
Зберегти, щоб БУТИ.
Знати, щоб берегти.
Передати, щоб продовжити.
