26 серпня у селищі Лугини відбулася презентація монографії «Гастрономічна спадщина Лугинщини», присвяченої 420-річчю заснування Лугин.
Захід став черговою подією, що відкриває культурне багатство громад Житомирщини через їхні локальні традиції, родинну пам’ять та історію.
Гастрономічна спадщина — це значно більше, ніж перелік традиційних страв і рецептів. У ній зберігаються історії родин, особливості побуту, звичаї, сезонність, локальні продукти та способи приготування їжі, які передавалися від покоління до покоління.
Саме тому дослідження локальної кухні є важливою частиною збереження нематеріальної культурної спадщини.
Історія краю — через його людей і традиції
Під час заходу учасники також ознайомилися з літературно-мистецьким та краєзнавчим альманахом «Світоч душі».
Розмова про історію Лугинщини поєдналася зі спогадами, особистими історіями та творчістю. Учасники мали можливість долучитися до авторської фотосесії, яка стала ще одним способом зберегти сучасну історію громади.
Такі зустрічі допомагають побачити локальну культуру не як набір окремих фактів, а як живу систему традицій, знань і людських історій, що формують ідентичність громади.
Смак, який зберігає пам’ять
Особливою частиною програми стала гастрономічна інтерактивна програма.
Учасники долучилися до майстер-класу з приготування традиційного пирога «Циган», а також ознайомилися з локальними стравами Лугинщини, їхньою історією та традиціями приготування.
Саме практичне відтворення традицій є одним із найважливіших способів їх збереження. Рецепт, який просто записаний у книзі, може залишитися історичним свідченням. Але коли його готують разом, пояснюють особливості технології, згадують родинні історії — традиція продовжує жити.
Тому гастрономічна спадщина є особливо близькою до людини. Її можна побачити, відчути, приготувати й передати іншому.
Нематеріальна спадщина громади
Культура живе не лише в музеях, архівах та книжках.
Вона живе у словах і піснях, ремеслах і звичаях, родинних історіях, святкових обрядах і повсякденних практиках. І, звичайно, — у стравах, які готували наші батьки, бабусі й прабабусі.
Презентація монографії «Гастрономічна спадщина Лугинщини» є прикладом того, як локальні знання та традиції можуть бути досліджені, зафіксовані та представлені широкому загалу.
Важливо, що така робота дозволяє не лише зберегти інформацію про минуле, а й зацікавити нею молоде покоління, для якого локальна культура стає частиною власної сучасної ідентичності.