26 червня 2026 року, у День кримськотатарського прапора, на Житомирщині відбувся культурно-просвітницький захід «Житомирщина – Крим. Культура як зброя», який об’єднав представників культурної спільноти, громадськості, молодь та гостей з різних куточків України навколо важливої теми збереження історичної пам’яті, підтримки кримськотатарського народу та осмислення ролі культури в час війни.
День розпочався із символічного підняття кримськотатарського прапора — синьо-блакитного полотнища із золотою тамгою, що є уособленням гідності, єдності та незламності кримськотатарського народу. Це символ боротьби за право жити на своїй землі, зберігати свою мову, культуру та традиції.
Житомирщина і Крим сьогодні поєднані спільними цінностями — свободою, пам’яттю та вірою в Перемогу. Саме культура допомагає зберігати історичну правду, підтримувати національну ідентичність і говорити про важливе навіть у найскладніші часи.
Блакитний прапор із золотою тамгою є не лише національним символом кримських татар, а й нагадуванням про складний шлях цього народу — депортацію, переслідування, втрату дому, але водночас і про силу зберігати свою ідентичність попри всі випробування.
Центральною подією дня стала панельна дискусія «Житомирщина – Крим. Культура як зброя», яка відбулася у Житомирській обласній філармонії імені Святослава Ріхтера.
Захід відкрила музична програма за участі камерного оркестру Житомирської обласної філармонії. У виконанні музикантів прозвучали твори сучасного українського композитора Євгена Стецюка на слова кримськотатарських авторів: «Брехня» на слова Сєяре Кокчє, «Кульбаби» на слова Аліє Кенджє-Алі та «Тримайся, мій Криме» на слова Майє Сафет. Ці композиції стали емоційним голосом народу, який, попри всі випробування, зберігає свою пам’ять, гідність та віру в майбутнє.
Під час панельної дискусії учасники обговорили роль культури як інструменту спротиву в умовах війни. Адже сьогодні боротьба триває не лише на полі бою, а й у культурному та інформаційному просторі. Саме культура допомагає руйнувати імперські наративи, зберігати історичну правду та формувати сильну національну свідомість.
Особливо важливою стала присутність молоді. Велика кількість юнаків та дівчат у залі засвідчила, що тема Криму, його історії, культури та боротьби за свободу є важливою для нового покоління українців, яке усвідомлює відповідальність за збереження нашої спільної спадщини.
Гостями заходу стали голова громадської організації «Алєм» Есма Аджієва та головний зберігач фондів Скарбниці Національного музею історії України Олексій Савченко.
Під час зустрічі вони презентували каталог «Спадщина. Miras. The Heritage», присвячений культурно-історичним надбанням кримських татар — корінного народу України.
Авторами-упорядниками видання є співробітники Скарбниці Національного музею історії України Олексій Савченко та Тетяна Савченко. Видання створено у тісній співпраці з Есмою Аджієвою у межах проєкту «Сенси, що об’єднують», реалізованого за підтримки Швейцарії.
Партнерами видання стали Національний музей декоративного мистецтва України та Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського. До каталогу також увійшли предмети з приватних колекцій Есми Аджієвої, Ельміри Сеіт-Аметової та Віталія Проволовського.
Видання, презентоване у жовтні 2024 року, стало логічним продовженням виставки «Miras. Спадщина», яка експонується у Скарбниці Національного музею історії України з жовтня 2022 року.
Окремим важливим акцентом заходу стала презентація серії ляльок-мотанок майстрині народної творчості Зінаїди Бугайчук. Майстриня представила ляльки у традиційних строях різних регіонів України, демонструючи багатство української культурної спадщини.
Особливу увагу привернула кримськотатарська лялька, створена з дотриманням автентичних елементів національного вбрання. Її образ став ще одним символом підтримки Криму та поваги до його унікальної культури.
Особливими стали й свідчення кримського татарина, військовослужбовця Аблякіма Аблякімова, який поділився власною історією. Після проходження строкової служби у 2015 році він був призваний до лав Збройних сил України, а з 2019 року підписав контракт із 95-ю окремою десантно-штурмовою Поліською бригадою ДШВ.
З початком повномасштабного вторгнення він виконував бойові завдання у Торецьку. Під час дискусії Аблякім підкреслив, що для кримських татар надзвичайно важливо відчувати підтримку українців і бачити, як уже третій рік поспіль у Житомирі піднімають кримськотатарський прапор на знак солідарності.
За його словами, це не лише символічний жест, а підтвердження того, що Крим залишається невід’ємною частиною України, а кримськотатарський народ не залишився наодинці у своїй боротьбі.
Після завершення дискусії учасники долучилися до майстер-класу з приготування традиційної кримськотатарської кави, що стало ще однією можливістю ближче познайомитися з культурними традиціями кримськотатарського народу та поспілкуватися у теплій атмосфері.
Також упродовж дня у холі Житомирської обласної філармонії діяла виставка картин на кримську тематику із фондів Кмитівського музею образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука.
Цей день вкотре нагадав усім присутнім: Крим був, є і буде невід’ємною частиною України, а культура залишається потужною силою, яка здатна об’єднувати, підтримувати, зберігати пам’ять і допомагати вистояти навіть у найскладніші часи.
Бо саме з Криму розпочалася новітня боротьба України за свою свободу — і саме повернення Криму стане одним із найважливіших символів нашої Перемоги.
